Архів новин  

Липень 2017
По Вт Ср Чт Пт Сб Нд
26 27 28 29 30 1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31 1 2 3 4 5 6
   
   
   
   

Найближчі бюро правової допомоги (щоб знайти на карті натисніть на бюро)  

   

Корисні посилання  

Офіційне інтернет-представництво Президента України
Верховна Рада України
Міністерство юстиції України
   

aWVL2T4IAw01111

   

На сайті 30 гостей та відсутні користувачі

   

Договірні правовідносини

Деталі

Стягнення боргу за договором позики

Відносини між громадянами щодо договорів позики регулюються нормами статей 1046, 1047 та 1048 ЦК України. Фізична особа, яка надає грошові кошти в позику, абсолютно правомірно, керуючись статтею 1048 ЦК України, може вимагати виплати відсотків, якщо їх виплата передбачена укладеним договором позики. При цьому розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі, якщо договором позики не передбачено розмір процентів за користування коштами, в такому випадку слід керуватися розміром облікової ставки НБУ, при цьому проценти позичальник повинен сплачувати щомісячно до дня фактичного повернення позики, якщо інші умови не встановлені самим договором.

Слід звернути увагу, що сам факт повернення суми позики до звернення позикодавця до суду, тобто з порушенням встановленого договором позики терміну повернення, не звільняє боржника від відповідальності. Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов'язання за договором позики позикодавець має право вимагати від позичальника сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 3 % річних від простроченої суми за весь час прострочення згідно зі статтею 625 ЦК України та відсотків відповідно до статті 1048 ЦК України.

Розірвання договору про надання послуг

Договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах встановлених Цивільним кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін (стаття 907 ЦК України).

Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом. Отже, сторони можуть шляхом досягнення взаємної згоди передбачити порядок розірвання договору і його наслідки. У разі недосягнення домовленості справа вирішується судом відповідно до правил підвідомчості і підсудності.

Відповідно статті 615 ЦК України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Якщо розірвання договору здійснюється за взаємною згодою сторін, договір вважається розірваним з моменту досягнення сторонами домовленості про розірвання договору, а якщо ж договір розривається у судовому порядку, зобов'язання сторін припиняються з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Розірвання договору дарування

Предметом договору дарування можуть бути речі, які мають поряд з матеріальною також немайнову для дарувальника цінність. Це може бути сімейна реліквія, річ, з якою пов’язанні певні важливі обставини в житті дарувальника, предмети, що підтверджують участь дарувальника або близьких йому людей у певних історичних подіях тощо.

Дарувальник має право дарувати будь-які речі, які належать йому на праві приватної власності (у тому числі нерухоме майно та інше особливо цінне майно) будь-яким суб’єктам цивільного права.

Відповідно статті 727 ЦК України договір дарування може бути розірвано на вимогу дарувальника.

Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування нерухомих речей чи іншого особливо цінного майна, якщо обдаровуваний умисно вчинив злочин проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей.

Якщо обдаровуваний вчинив умисне вбивство дарувальника, спадкоємці дарувальника мають право вимагати розірвання договору дарування.

Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність.

Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо внаслідок недбалого ставлення обдаровуваного до речі, що становить культурну цінність, ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена.

Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо на момент пред'явлення вимоги дарунок є збереженим.

У разі розірвання договору дарування обдаровуваний зобов'язаний повернути дарунок у натурі.

До вимог про розірвання договору дарування застосовується позовна давність.

Позовна давність – це термін, упродовж якого можна звернутися до суду про захист своїх порушених прав.

Строки позовної давності встановлені безпосередньо законом і не можуть бути змінені угодою сторін. Тобто в даному випадку до вимог про розірвання договору дарування застосовується позовна давність - один рік (стаття 728 ЦК України).

 

Як діяти у разі порушення умов договору про виконання робіт зі встановлення вікон

Все більшого поширення серед населення набуває послуга зі встановлення вікон. Головна проблема пов’язана з недобросовісними підприємцями, які отримавши кошти, порушують умови укладеного договору. Більшість людей зіштовхнувшись з даною проблемою не знають як вийти з ситуації. Однак існує певний алгоритим дій.

1) Перш за все ознайомтесь з умовами договору. Якщо в ньому не передбачена неустойка за порушення терміну встановлення пластикових вікон звертайтесь до виконавця (підрядника) щодо внесення змін до договору або вимагайте знижку.

2) Законом України «Про захист прав споживачів» (далі – ЗУ «Про захист прав споживачів») передбачено виплату неустойки, яку вправі вимагати покупець від виконавця (підрядника). Якщо термін виконання наданих послуг вказаний в кількості днів, то неустойка рахується за кожний день прострочення і тривалість прострочення визначається в днях. Якщо термін вказаний в годинах, то неустойка буде нараховуватись за кожну годину прострочення, тобто тривалість прострочення визначається в годинах.

Отримати неустойку за прострочене виконання роботи зі встановлення вікон можна вже з наступного дня, який зазначений у договорі. Неустойка стягується доти, доки виконавець (підрядник) не виконає вимогу.

3) Пам’ятайте, якщо надавач послуг порушив умови договору — Ви маєте право забрати сплачені кошти.

4) Статтею 571 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) передбачено правові наслідки порушення або припинення зобов'язання, забезпеченого завдатком.

 Якщо порушення зобов'язання сталося з вини виконавця (боржника), то завдаток залишається у замовника (кредитора).

При порушенні зобов'язання з вини замовника (кредитора), він зобов'язаний повернути виконавцю (божнику) завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.

Сторона, винна у порушенні зобов'язання, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором.

У разі припинення зобов'язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню.

5) У випадку неякісного виконання робіт зі встановлення вікон згідно ст. 849 ЦКУ замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.

У разі якщо виконавець (підрядник) своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити виконавцеві строк для усунення недоліків, а в разі невиконання виконавцем цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок виконавця.

6) Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши виконавцеві плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Якщо в договорі не вказаний термін виконання роботи зі встановлення вікон — це можна вважати порушенням.

7) Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЗУ «Про захист прав споживачів» споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги).

     Якщо виконавець відмовляється виконувати умови договору або змінив адрес свого знаходження та не виходить на зв'язок із замовником слід вживати більш радикальних заходів. А саме необхідно звернутись до правоохоронних органів з відповідним зверненням та до суду за захистом порушених прав.

   

peremishcheni