Архів новин  

Листопад 2017
По Вт Ср Чт Пт Сб Нд
30 31 1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 1 2 3
   
   
   
   
   

Найближчі бюро правової допомоги (щоб знайти на карті натисніть на бюро)  

   

Корисні посилання  

Офіційне інтернет-представництво Президента України
Верховна Рада України
Міністерство юстиції України
   

aWVL2T4IAw01111

   

На сайті 96 гостей та відсутні користувачі

   

Обов”язок дітей утримувати батьків

Деталі

how new savings rules could make you a lot richer 136405035038503901 160406151738

Стаття 51 Конституції України визначає, що повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Утримання батьків дітьми є відповідною компенсацією за утримання і турботу, надану батьками дитині. В нормальних умовах діти добровільно допомагають своїм непрацездатним батькам і турбуються про них. Проте, безсумнівно, неможливо змусити дорослих повнолітніх дітей любити і поважати своїх батьків. Любов, доброта, порядність, чесність є етичними поняттями, а не юридичними. Разом з тим слід пам’ятати, що однією з основних цілей регулювання сімейних відносин, відповідно до частини другої статті 1 Сімейного кодексу України, є утвердження почуття обов’язку перед батьками.

 Про правові аспекти дотримання обов’язку дітей щодо піклування про своїх батьків консультують фахівці Регіонального центру  з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області.

Обов’язок повнолітніх дітей піклуватися про своїх непрацездатних батьків закріплений  у Сімейному кодексі України. Так, відповідно до статті 202 Сімейного кодексу, повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги. Звераємо увагу, що обов’язок виплачувати аліменти батькам може бути покладено лише на повнолітніх дітей; потреба матеріальної допомоги полягає в тому, що батьки не мають можливості забезпечити своє гідне існування у зв’язку із відсутністю пенсій чи їх низького розміру, а також у зв’язку із відсутністю у них інших джерел існування.  Відповідно до чинного законодавства непрацездатними визнаються особи, які досягли пенсійного віку (чоловіки - 60 років, жінки - 55 років) та інваліди I, II та III груп (стаття 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).

 Варто зазначити,що позов про стягнення аліментів може бути пред’явлений:до одного з дітей;до кількох з дітей;до всіх дітей разом.У випадку пред’явлення позову до одного з дітей, суд за власною ініціативою має право притягнути до участі у справі інших дітей, незалежно від того пред’явлено до них позов чи ні.

 Слід зазначити, що якщо мати, батько були позбавлені батьківських прав і ці права не були поновлені, обов'язок утримувати матір, батька у дочки, сина, щодо яких вони були позбавлені батьківських прав, не виникає.

Дочка, син крім сплати аліментів зобов'язані брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю.

Суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін. При визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред'явлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків.

         При призначенні розміру аліментів судом враховуються всі заслуговуючи на увагу інтереси сторін: непрацездатність батьків та їх потреба у матеріальній допомозі, матеріальне становище дітей, догляд дітей за батьками тощо. Також до уваги приймається отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність в батьків майна, що може приносити дохід тощо. Отже, в кожному конкретному випадку суд враховує всі види заробітку чи доходу як дітей так і батьків, залежно від цих обставин і визначається розмір аліментів. Суд має право встановлювати розмір аліментів повністю чи частково, як в твердій грошовій сумі, так і в частці від заробітку (доходу). На вибір способу визначення розміру аліментів можуть впливати різні обставини: мінливість і нестабільність доходу, проживання за кордоном, одержання частини доходу в натуральній формі тощо.

 Звертаємо увагу, що обов’язок опікуватися батьками може покладатися не лише на повнолітніх сина, дочку, а й на малолітніх або неповнолітніх дітей. Щоправда, такі можливості досить обмежені законом. Так, статтею 206 Сімейного кодексу України в передбачено, що у виняткових випадках, якщо мати, батько є тяжко хворими, інвалідами, а дитина має достатній дохід (заробіток), суд може постановити рішення про стягнення з неї одноразово або протягом певного строку коштів на покриття витрат, пов'язаних з лікуванням та доглядом за ними.

Специфіка аліментного обов’язку повнолітніх дітей відносно своїх непрацездатних і нужденних батьків полягає в безпосередньому зв’язку аліментних виплат з минулою поведінкою батьків щодо дітей, адже саме батьки виховують, годують, одягають дитину, забезпечують розвиток дитини та здійснюють загальний догляд за нею. Тому було б несправедливим покласти на дітей, які не одержали такого догляду від батьків, обов’язку їх утримувати.

 Відповідно до норм чинного законодавства дочка, син можуть бути звільнені судом від обов'язку утримувати матір, батька та обов'язку брати участь у додаткових витратах, якщо буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов'язків. У виняткових випадках суд може присудити з дочки, сина аліменти на строк не більш як три роки.Такий строк обумовлений відсутністю законодавчо закріпленого обов’язку у дітей щодо довічного утримання батьків, які не виконували своїх батьківських обов’язків.Разом з тим, при наявності виняткових умов, таких як, високий матеріальний рівень дітей, чистосердечне розкаяння батьків (батька, матері), законодавець передбачив можливість присудження таких аліментів.

 Під ухиленням батьків від виконання своїх обов’язків маються на увазі наступні обставини: коли вони не піклувалися про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечували необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно вплинуло на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкувалися з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надавали дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяли засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляли інтересу до її внутрішнього світу; не створювали умов для отримання нею освіти. Водночас зазначені чинники, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов’язками. Таким чином, суд навряд чи звільнить повнолітню дитину від обов’язку утримувати батька або матір, якщо визнає, що така особа у минулому не виконувала своїх батьківських обов’язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (звісно, крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.

Аліментне зобов’язання відіграє важливу роль у системі сімейних стосунків. Ним встановлюється матеріальне підґрунтя існування тих членів сім’ї, які потребують допомоги внаслідок певних обставин. Поняття аліментного зобов’язання дещо ширше за поняття „аліменти”. Аліментне зобов’язання – це правовідносини по наданню утримання, в основі якого лежить родинний зв’язок між членами сім’ї та ряд обставин, які впливають на виникнення, існування та припинення цих правовідносин.

Нагадуємо, що Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області працює за адресою: м. Полтава, вул. Європейська (Фрунзе), 37/40.

Цілодобово функціонує єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103. Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів в межах України безкоштовні.

   

Безоплатна правова допомога

   

peremishcheni

   

   

   

   

ban

   
   
   

Адвокатам  

Калькулятор для розрахунку оплати послуг адвокатів (оновлено 24.02.2017, відповідно до редакції ПКМУ №465, що діє з 01.01.2017):

для всіх версій Excel


Акт надання БВПД з відповідними додатками - формами розрахунку розміру винагороди за надання БВПД Save

 (у редакції наказу Мін’юсту від 13 лютого 2017 року № 357/5)